Ігор Носарєв: «Буковина» їде явно не програвати, і навіть не грати в нічию
Захисник "Гірника-Спорт" розповів про себе, про кар'єру в "Буковині" та про враження від перебування в складі нинішньої його команди.
Для новобранця «Гірника-Спорт» Ігоря Носарєва нинішній клуб є другою командою, у складі якої він бере участь в чемпіонаті першої ліги. Рік тому захисник прийшов в чернівецьку «Буковину», разом з якою підвищився в класі минулого літа. Перед поєдинком «Гірника-Спорт» з чернівецькою командою, яка не є чужою для Ігоря, ми поспілкувалися з футболістом.
- Ігор, згадай, будь ласка, твій перший матч за «Гірник-Спорт» на зборах, коли ти тільки приїхав на перегляд?
- Вперше на зборах за «Гірник-Спорт» я вийшов проти аматорської команди (гра, що відбулася 4 лютого 2017 року з «Динамо» Решетилівка - прим. Авт.). Перший тайм я грав на своїй позиції центрального захисника, а після перерви діяв на незвичній позиції опорного півзахисника, проте, тоді і забив два м'ячі. На позиції опорника я грав не так багато, треба виконувати великий обсяг роботи, але це не з розряду надприродного.
- Що передувало твоєму появі в «Гірнику-Спорт»?
- У міжсезоння мені подзвонили тренери клубу з Горішніх Плавнів, поцікавилися, чи можу я приїхати на перегляд. Тоді я ще був на контракті з «Буковиною», і хотів залишатися в цьому клубі, але у нього виникли труднощі з фінансуванням. Ситуація була не зовсім зрозумілою. Після першої гри на перегляді, ми поговорили з Сергієм Валентиновичем Пучковим, який запропонував мені спробувати свої сили в «Гірнику-Спорт». Після цього ми нормально розсталися з керівництвом «Буковини». Я забрав документи і приїхав в Горішні Плавні.
- Перед приїздом в «Гірник-Спорт» чи радився зі своїми агентами?
- Їх у мене немає, і ніколи не було. Поки справляюся сам.
- Ігор, поки що ти провів тільки один матч в складі «Гірника-Спорт» у поєдинку в Охтирці проти «Нафтовика-Укрнафта». Як оцінюєш свій дебют?
- Тоді відчувалася незіграність, а після пропущених м'ячів дала про себе знати невелика розгубленість. Вже у другому таймі ми показали, що є колективом і готові виходити з будь-яких ситуацій. Прикро, що не змогли вивезти очки з Охтирки, але і перемога «Нафтовика» була не такою простою. Про свою гру можу сказати, що провів не найкращий свій матч. Але нічого, тренуємося, робимо висновки. У цьому нам допомагає тренерський штаб «Гірника-Спорт».
- Ти сказав, що і далі готовий був залишатися в Чернівцях. З чим це було пов'язано?
- З цим клубом я вийшов в першу лігу, на той час був віце-капітаном. Просто вже почав звикати до міста, здружився з хлопцями. У Чернівцях у мене залишилося багато друзів. У керівництві чернівецького клубу нормальні люди, які є фанатами футболу. Яка зараз ситуація в «Буковині», я вже не знаю, оскільки всі думки пов'язані з «Гірником-Спорт». Знаю, що змінився склад, тих хлопців, з якими знайомий періодично телефонуємо один одному, вітаю їх з успішними матчами.
- А як ти прийшов в «Буковину»? Як там складалася твоя кар'єра?
- Тоді цей клуб був у другій лізі. Разом зі своїм земляком з Новоград-Волинського Миколою Жовтюком в «Буковину» ми прийшли з «Вереса» у зимову перерву. Чернівчан тоді тренував Віктор Мглинець, другим тренером був Богдан Самардак. Вони нас і запросили в клубі. Ми весь час грали в основному складі. В ігровому плані у мене не було проблем, і я був впевнений в своїх силах.
- Після дебюту з «Нафтовиком-Укрнафта» ти пропустив наступний матч з «Черкаським Дніпром» через перебір жовтих карток. Четверта картка виявилася явно не до ладу? В результаті ти поки на лавці запасних. Як сприйняв цю ситуацію?
- Через перебір карток я пропустив лише «Черкаський Дніпро». Зараз же на моїй позиції грає Саша Голядинець. Він відмінно провів останній матч з «Геліосом». Це нормальні речі у футболі, коли є здорова конкуренція. Мені ж треба буде на тренуваннях доводити свої претензії на потрапляння до складу. Але головне, що ми виграли останні два матчі. Загальний результат завжди на першому плані.
- Ти готовий боротися за місце в основному складі?
- Головне, щоб був колектив. Коли він є, ніхто ставить на перший план якісь незрозумілі речі, кого підставити або підвести. Всі живуть однією метою і працюють тільки на перемогу. А футбол з цього і складається, щоб кожен себе проявляв і заробляв місце в основному складі. Нічого просто так не дається.
- Які почуття будеш відчувати під час матчу з «Буковиною»?
- Про цю команду і періоді, проведеному в Чернівцях, у мене залишилися тільки позитивні спогади. Коли вони з кимось грають, мої симпатії завжди будуть на боці «Буковини», але тільки не в поєдинку з «Гірником-Спорт», гравцем якого я є.
- Щось можеш сказати про гру «Буковини»?
- Зараз в команду прийшов новий тренер Олег Ратій, якого особисто я не знаю. До цього ми працювали з Сергієм Шищенко. З тієї команди, в якій я грав, залишилося три-чотири людини, тому в який футбол грає команда або, наприклад, як вони відпрацьовують «стандарти», я не знаю. У «Буковині» зараз багато чого змінилося.
- Як команда буде готуватися до поєдинку з «Буковиною»? Грати з сусідом по таблиці простіше чи складніше, в порівнянні з попередніми матчами, де вашими суперниками були представники верхньої частини таблиці?
- Розслаблятися ні в якому разі не можна і це всі розуміють. Будемо налаштовуватися, як і на кожен матч до цього. Керівництво клубу нам поставило певні завдання і нам треба їх виконувати. З «Буковиною» ми граємо домашній матч, в якому треба перемагати і брати три очки. Але я не сумніваюся, що і «Буковина» їде явно не програвати, і навіть не грати в нічию. Вони також хочуть взяти очки по максимуму.
- Ти пам'ятаєш гру першого кола, коли ти в складі «Буковини» зіграв проти «Гірника-Спорт»?
- Так, тоді «Буковина» обіграла «Гірник-Спорт» з рахунком - 2: 0. Матч був непростим, перш за все, через те, що було дуже жарко. Та перемога була нелегкою.
- Згадай, як ти почав кар'єру?
- Футболом почав займатися в ДЮСШ мого рідного міста Новоград-Волинського. Там у мене був мій перший тренер - Руслан Скидан. Потім я поїхав до спортивного інтернату міста Костополя на Рівненщині. Там чотири роки грав на позиції центрального захисника, так що ця позиція у мене ще з дитинства.
- Ти вже встиг виступити в командах з різних регіонів і ліг. Згадай, яким у тебе був перехід з другої до першої ліги? Відчув тоді різницю?
- Можливо, що років п'ять назад рівень першої ліги був іншим. Але зараз впав рівень всього українського футболу через ситуацію в країні, через фінансування спорту в цілому, і футболу, зокрема. Але все одно, у гравців є прагнення, хочеться зачепитися за прем'єр-лігу. А нинішній рівень першої ліги, він уже не такий низький. У команд є прагнення, багато хто хоче зачепитися за прем'єр-лігу, і пограти там.
- Які надії ти зв'язуєш з грою в «Гірнику-Спорт»?
- Треба виконати ті завдання, яке нам поставило керівництво клубу. Це найголовніше. А як далі загадувати не будемо. Будемо працювати на результат.
- Ти вже прожив в Горішніх Плавнях практично три місяці. Відчув різницю з Чернівцями в побутовому плані?
- Звичайно, різниця є. Тут ми живемо всі разом, мало хто живе окремо на квартирах. Коли більшість живе на базі клубу - це згуртовує колектив. Тренування, проживання, побут і харчування - все робимо разом. Можливо, є певна монотонність, іноді втомлюємося на тренуваннях і вийти прогулятися по місту вже не завжди є бажання. У Чернівцях в основному всі хлопці жили на квартирах, і побут проходив по-іншому.
- У футбольному плані як оцінюєш умови в Горішніх Плавнях?
- Тут все на відмінному рівні. Хорошої якості і поле стадіону, і запасне поле. Хоча на домашньому стадіоні спорткомплексу «Юність» я ще не виходив у футболці «Гірника-Спорт». Але візуально поле хорошої якості.
- Ти є атлетичним гравцем, приділяєш особливу увагу роботі в тренажерному залі?
- Після спортінтернату у мене був період, коли я набрав м'язову масу.
Я б не сказав, що я вже такий занадто атлетичний. Є хлопці побільше, яких можна назвати гренадерами. Все залежить не від тіла або фізичного здоров'я, а від тебе як ти поведеш себе в тому чи іншому моменті. А так в тренажерку ходжу, як і всі перед або після тренування.
- Розкажи про себе, чи є у тебе сім'я?
- Сім'янином я став три роки тому. Дружина Катерина живе в моєму рідному місті Новоград-Волинському. У липні минулого року у нас народилася дочка Єсенія. З дружиною ми в офіційному шлюбі вже як три роки, хоча Катю я знаю набагато довше.
- Зовсім недавно ти змінив імідж: зникла твоя колоритна борода, яка тебе особливо виділяла на тлі інших гравців. З чим це пов'язано?
- До бороди я звик, вона мені не заважала. А прибрав, бо попереду літо і буде жарко. Крім того, коли програли матч в Охтирці, хотілося щось змінити. Вирішив почати з бороди. Може, справа була дійсно в ній? Я її збрив, і ми виграли два матчі (сміється).
- Відверто кажучи, з бородою у тебе був вид таким загрозливим. Згоден?
- Можливо, і є такий психологічний фактор, відразу думаєш, що людина може бути злою.
- Ти не такий?
- Про це не мені судити. Були всякі моменти в житті. Але у мене багато друзів і сім'я, з якими я намагаюся не проявляти своїх якихось поганих якостей.
Джерело: http://gornyak-sport.net/index.php/novosti/1510-igor-nosarev-rabotaem-na-pobedu-v-kazhdom-matche
